Чи потрібно посилатись на наукові статті?
Ми особисто не були присутні при дослідженнях, мало хто розуміється на наукових формулах і розрахунках, а робити висновки, грунтуючись на заключеннях, тепер виявляється небезпечно.
Он нещодавно група японських автовиробників заявила, що компанія, яка робила краш-тести їх машин, сфальсифікувала результати і автомобілі тепер відкликають.
Раніше наука вважала трансгендерність розладом. Тепер ні, і видно на це вплинули не лише нові дослідження, а й політика, суспільні відносини та реалії того, що відбувається.
Загалом, в інтернеті, бібліотеці та магазині можна знайти ці дослідження, а тут подумаємо над тим, за чим ми самі можемо спостерігати.
Вважається, що людина отримує залізо із м’яса тварин.
Але чи це так? І якою мірою?
Давайте розмірковувати разом.
- Люди, як правило, не їдять тварину повністю, як це роблять хижаки. Відповідно, чи може залізо та інші речовини бути рівномірно розподілені в кожній частині туші?
- Люди не їдять тварину відразу після вбивства, так би мовити, ще теплою, а їдять по суті труп, хоч і ще не повністю падаль як роблять падальщики.
- У серці, печінці, шлунку та інших органах заліза найбільше, та їх, зазвичай, їдять менше ніж інших частин.
- На забої, після первинної переробки тварини та зливу крові, що теж сприяє відтоку заліза та інших речовин – починається некроз плоті, який руйнує залізо та інші елементи. Навіть сильне заморожування повністю його не зупиняє, а ми знаємо, що у свою чергу сильний холод руйнує тканини та корисні речовини. І, як правило, ми купуємо м’ясо не з морозилки, а з холодильника, а то й з прилавку ринку.
- Варіння, смаження, пара, вогонь, тушкування, запікання, висока температура – теж руйнують залізо та інші елементи.
До речі, люди намагалися годувати левів вареним м’ясом і результати були сумні.
Люди скаржаться на залізодефіцит, хоча в їхньому раціоні є м’ясо.
Тоді чому ми вирішили, що у тварини, чиє м’ясо ми купили, із залізом було все ок?
Адже харчова індустрія знає про це. Знає, що тварини недостатньо гуляють просто неба, не пасуться і тп, і тому вони не приховують, що додають тваринам в корм штучні вітаміни. Але люди теж п’ють вітаміни при залізодефіциті і часто результат 0. Але тваринам вітаміни мають допомогти?
Думаєте кожній тварині перед забоєм роблять аналізи?
Коли ми шукаємо “скільки заліза в яловичині”, чи ми дивимося дати коли ці дані були встановлені? А як саме проводились ці дослідження?
У яловичині з України однакова кількість заліза, як і в яловичині з Нової Зеландії?
А якщо ще сюди взяти решту проблем зі здоров’ям тварини, які допустимі за ветеринарними стандартами для відправки його на м’ясо, то якість м’яса знижується в рази.
А може, у тигра, горили, бегемота заліза в рази більше, ніж у корови?
З відкритим серцем, ми всі розуміємо, кого легше тримати в заручниках. Чи є відчуття, що процес отримання заліза з м’яса стає якимось дуже проблематичним?
Мені логічно зрозуміліше, що наш організм швидше отримує залізо ось як.
З кожним вдихом, ковтком води, променем сонця, потраплянням їжі відбувається безліч різних процесів, які наука в повному обсязі ще довгий час намагатиметься встановити, щоразу змінюючи свої висновки.
Чим людину з дитинства годують, до якої їжі вона звикла і адаптувалася, ту їжу і використовує її організм для отримання енергії та самостійної побудови всіх необхідних елементів та/або збільшення цих елементів.
Чому відбувається, що якийсь час усе йде добре, а потім настає залізодефіцит?
У якийсь момент у нашого організму послаблюється ресурс для побудови необхідних елементів, оскільки погіршується засвоюваність їжі, кисню, сонячного світла та ін. У цілому відбувається певний збій раніше налагоджених процесів.
На це впливає погіршення екології, стрес, хвороби, згубні звички, якість їжі, які, зокрема, погіршують функції шлунково-кишкового тракту, що знижує його здатність до всмоктування та засвоюваності та безліч інших факторів.
Окремо варто відзначити поганий жовчовідтік та паразитарне навантаження.
Погодьтеся, людина, яка має проблеми з диханням (легенями) буде гірше і в меншому обсязі отримувати і засвоювати кисень та інші корисні елементи, які є в повітрі, ніж людина, у якої все добре з диханням.
Знали, що навіть у південних країнах люди страждають на дефіцит вітаміну D? Можливо одяг, крем та довге перебування у приміщеннях тому причина, можливо щось ще, можливо все разом.
У металевому крані є залізо і можливо на Землі є істота, яка може з нього його отримати. Людина не може, тому якщо в чомусь є якийсь елемент – це ще не говорить про те, що ми можемо його звідти засвоїти або це є біологічно вірним для нас.
У людині теж є залізо, але канібалізм у більшості народів не в пошані, – тут включаються норми суспільства.
Коли падає засвоюваність і починаються дефіцитні історії, – потрібно заходити на протоколи детоксів, зокрема шлунково-кишкового тракту, печінки та жовчного міхура. Переходити на здоровіше харчування, відмовлятися від шкідливих звичок, займатися здоровим спортом, працювати з мисленням і знаходити ресурс для відпочинку.
Якщо ти в пошуках з чого почати, пропонуємо до прочитання наш безоплатний гайд “Ресурсне харчування”.
Прості кроки, з яких ми самі починали свій шлях у бік здоров’я і здоровішого та розумного харчування.
